прок
21прокіптявіти — дієслово доконаного виду …
22Прок, Маркус — Маркус Прок  Гражданство …
23прокісний — а, е. Прикм. до прокіс …
24прок — прок, проки, прока, проков, проку, проку, прокам, прок, проки, проком, проками, проке, проках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
25прок — (2 м), Р. про/ка и про/ку …
26прокіп'я — я, с., церк. Свято Прокопа …
27прокіс — ко/су, ч. 1) Дія за знач. прокосити, прокошувати. 2) Прокошена смуга на полі завширшки у змах коси або в захват косарки …
28Прокіп — іменник чоловічого роду, істота …
29прок — решта …
30Кострицкий, Дм. Прок. — д р мед., р. 1859. {Венгеров} …
